Новости "СМИ"

У Дніпрі мажор поранив бойового комбата

– Вы представляете, я «завалил» комбата!– хизується друзям і знайомим Роман Пундель.

Роману 19 років, він мажор.

Таку славу молодий хлопець отримав завдяки нахабній поведінці, дорогій іномарці ( Державний номерAE0500IB VIN-код WBALS010600V46143, Дата виробництва 2016-11-11 Марка та модельBMW X5)

та щедрій фінансовій підтримці заможного батька. Вочевидь, Марк Пундель вирішив замінити виховання сина коштовними подарунками. Інакше б його чадо не нападало на людину з ножем і не вважало свій кримінальний вчинок приводом для гордості.

На православну Вербну Неділю у Дніпрі ледь не сталося непоправне. Побутова суперечка між двома сусідами могла завершитися трагедією. Того вечора у планах Романа та його матері Світлани були гучна музика та ремонтні роботи. Вони явно не хотіли вислуховувати зауваження від сусіда зверху – офіцера Володимира Бербушенка. Недовго думаючи, хлопець взявся вирішувати «проблему» за допомогою ножа, поранивши свого супротивника у плече.

Після інциденту син Володимира Бербушенка викликав поліцію. Але вочевидь, правоохоронці проводити розслідування справи не збираються. Роман не пробув у районному відділку навіть півгодини. Судово-медичну експертизу слідчі призначили у «собачий голос». Тобто, через три тижні після нападу, коли на місці рани з’явився рубець.Можливе все питання в грошах батька юного нахаби?

Правоохоронні органи часто демонструють відверте небажання розслідувати справи, де у якості постраждалих виступають наші захисники. До слова, Володимир Бербушенко є колишнім командиром 39 ОМПБ «Дніпро-2» та 43 ОМПБ «Патріот». На передовій з кінця 2014 року. Пройшов Трьохізбинку, Золоте, Авдіївку та Світлодарськ. За звільнення авдіївської промзони від сепарів нагороджений іменним пістолетом. Зараз Володимир Бербушенко займається підготовкою бійців при Оперативному командуванні «Схід». Його син Андрій служить у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді. У 2014 році хлопець закінчив військове училище і відразу з плацу, 3 липня прибув до військової частини. Полковник Володимир Бербушенко розповів i-ua.tv. про агресивного молодого сусіда, спілкування з його родиною та напад.

– Ми з дружиною та сином мешкаємо на десятому поверсі, а квартира Романа та його матері Світлани знаходиться вище – на одинадцятому. У хлопця можна помітити явні проблеми з вихованням. До речі, він через погану поведінку змінив сім, чивісім шкіл. Але не виключно, що зухвалість та агресія Романа – це прояв нестачі уваги від тата. У мене складається враження, ніби Марк намагається відкупитися від батьківських обов’язків грошима та дорогими подарунками. Залишивши родину, він виділяє своїй колишній дружині та сину великі суми. Їх цілком вистачає, аби сім’я ніде не працювала та мала більше ніж нормальний достаток. «BMW», на якому їздить Роман, розміром із три мої бойові машини разом узяті. Але суть, звісно, не в автівці.

Нудьгуючи вдома, мама і син не знають, чим себе зайняти і шукають розваг. Зранку до ночі в квартирі Світлани та Романа чутно пісні та танці. Вони не роблять музику тихішою, навіть коли годинник показує 11-ту вечора. І так відбувається не залежно від дня: і на свята, і на вихідні і навіть у будні. Зараз поведінка Романа і Світлани переходить всі межі здорового глузду.

Раніше, вони включали музику на всю гучність, коли ми з сином були в АТО, а вдома залишалася тільки моя дружина Наталія. До речі, в Романа і в Світлани досить специфічні смаки: наприклад, їм подобається пісня «Такого как Путин». Тільки уявіть собі стан моєї дружини, яка змушена була це слухати, коли я знаходився в Авдіївці, а син у – Зайцевому. Звісно,наша родина не раз зверталася в поліцію. Отримавши виписаний штраф, Світлана і Роман на деякий час затихали. Але проходив тиждень, або десять днів – і все починалося знову.

Роман мене поранив у плече 1-го квітня 2018 року. Це була православна Вербна Неділя, католицький Великдень і юдейська Пасха. Близько 17:30 почулися дуже гучні звуки ремонтних робіт. Ми подумали: «Напевно, у сусідів щось зламалось», потерпіли півгодини,а потім піднялися з сином на одинадцятий поверх. Натиснули на кнопки їх домофону, однак відкривати двері нам ніхто не збирався. На другий раз пристрій вже не працював. Думаємо: «Навіть якщо сусіди і не відкриють, то вони принаймні зроблять висновки».

Втім, звук ремонтних робіт не припинявся, і ми вирішили піднятися ще раз. Домофон продовжував не працювати, тому нам нічого не залишалося, окрім як постукати в двері. За ними почулися мати-перемати і, врешті-решт, вийшов Роман Пундель. Вже тоді він тримав ніж. Між нами відбулася розмова приблизно такого змісту.

– Чего вы сюди пришли? Вы кто такие? – сказав він, а ми намагалися його заспокоїти.

– Зачекай, зараз неділя, люди хочуть відпочити. – І чуємо просто приголомшливу відповідь.

– Та какие вы люди? Вы никто. У вас нет денег, а поэтому, вы – мусор.

– Якщо ти такий багатий, купи собі дім у лісі, живи там і нікому не заважай.

– У меня есть деньги и поэтому, я буду жить там, где захочу.

– Я викличу поліцію.

–Они прейдут, получат деньги и уползут назад, – сказав Роман і приставив ніж до мого горла. Відчувши небезпеку, син дістав телефон і почав знімати все на відео. Незабаром прийшла Світлана і видала фразу: «Вы – никто, а мы будем делать, что хотим». На підтримку Романа стали навіть хлопці, які робили ремонт. Підбурений з одного боку мамою, а з іншого робітниками, Роман почав поводитися ще агресивніше: розмахування ножем перейшло в атаку. Я почав розуміти, що хлопець цілиться в мою шию. Застосовувати прийому «блокування» було недоречно. Роман у свої 19 років важить близько 120 кілограмів, у випадку такої моєї самооборони він міг собі зламати руку, або пошкодити голову. Іншими словами, травмування Романа обернулося б для мене лавою підсудних. Тому, мені залишалося тільки повернути плече, аби ніж не потрапив у горло.

Отримавши поранення, я звернувся до Світлани: «Ви бачили, що він накоїв?». Однак останні події на неї не вплинули взагалі: «Нет! Ты сам порезался и таким пришел к нам», –вкрай однозначновідповіла вона. Натомість Романа вона попросила помити ніж і більше ніколи не брати його до рук. Мама з сином навіть намагалися приховати сліди злочину і вимити кров. Я попросив Андрія викликати поліцію, а дружина зателефонувала в швидку.

Правоохоронцям Роман та Світлана сказали, що я зазнав поранення не в загальному коридорі біля їх квартири. А на прохання поліцейських показати ножі, висипали на підлогу, всі що в них були і запропонували шукати знаряддя злочину самостійно. Поліцейські подивилися зняте Андрієм відео, глянули на мою рану, вдягнули на хлопця наручники і відправили його до Соборного відділку МВС міста Дніпра. Разом з ними поїхала моя дружина. Через деякий час до відділку під’їхав і батько Романа. Дружина бачила на власні очі, як Марк відводив працівників поліції на особисті розмови. У результаті, хлопець вийшов з відділку, не пробувши там навіть півгодини. Зараз Роман почувається цілком безкарно. Він посміхається і всім розповідає: «Ви уявляєте, який я крутий – завалив комбата».

Лікарі на швидкій запропонували мене доставити у лікарню, але я обрав військовий госпіталь. Зрозуміло, що я написав заяву на Романа в поліцію з проханням відкрити кримінальне провадження. Хлопець цілився мені в горло, і я розцінюю це як замах на життя. Дякую волонтерам, за гарного адвоката, але слідство, скоріш за все, вирішило затягнути справу. Судмедекспертизу призначили тільки через три тижні після нападу. Тоді на місці моєї рани був рубець від шва і проводити дослідження було вже запізно. Судмедексперти так і сказали: «Чого ви прийшли?У вас уже все зашито». Професійні лікарі військового госпіталю затампонували мені рану і навмисне три дні не робили операцію. Вони залишили час, аби попрацювали судмедексперти, однак у госпіталь вони не приїхали.

Тим часом, Романові так і не пред’явили підозру. Думаю, розгляд справи затягують навмисне, аби в майбутньому її закрити за строком давності. А тим часом Пундель-молодший почувається себе досить впевнено. Якщо він і надалі залишатиметься безкарним, невідомо, скільки може людей постраждати від рук цього мажора в майбутньому.

Редакція i-ua.tv буде далі спостерігати за розслідуванням справи про замах на життя Володимира Бербушенка. Молода особа, яка нанесла тілесні ушкодження захиснику України, має понести справедливе покарання у рамках Закону.

Ірина Сатарова


Похожие статьи

Добавить комментарий

Кнопка «Наверх»
Закрыть